Яка ситуація з цифровою грамотністю у школярів? Результати міжнародного дослідження

cifrova sajt

Чи готові підлітки мати справу з фейковими новинами та дезінформацією? Дослідження Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів PISA серед 15-річних школярів на сформованість цифрової та інформаційної грамотності показало, що більше половини підлітків навіть у розвинутих країнах не можуть відрізнити факт від домислу.

Моніторинг був проведений через занепокоєння щодо збільшення кількості фейкових новин в інтернеті та соціальних мережах, а також через значне поширення небезпечних челенджів.

Серед досліджуваних тем науковцями:

  • чи вчать дітей безпечного користування інтернету у закладах освіти;
  • наскільки підлітки вразливі до фішингу (крадіжка номерів банківських карт та інших важливих даних через фейкові листи та сайти);
  • вміння розрізнити факт та думку;
  • вплив добробуту сім’ї та багатства країни на досліджувані явища.

Результати виявилися тривожними, цифрові технології змінили спосіб взаємодії людей з інформацією. Наприклад, кожен третій підліток проводить онлайн третину свого життя. А ще 15-річні здебільшого отримують дані з Інтернету, щоб задовольнити інформаційні потреби, але механізми захисту школярів ще далекий від досконалого.

Дані PISA показують:

  • загальне користування мережею 15-річними зросло з 21 години на тиждень у 2012 до 35 годин на тиждень у 2018 – що майже дорівнює середньому робочому тижню для дорослих у країнах ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку, куди входять країни високого економічного розвитку і доходів громадян).
  • в середньому по країнах ОЕСР лише 47% школярів можуть відрізнити факт від чиєїсь думки: вміння відрізняти факт від припущення прямо залежить від того, чи навчають цього в освітніх закладах;
  • найліпше школярі засвоїли наслідки оприлюднення інформації в інтернеті;
  • найменше засвоєною була навичка виявлення фішингу чи електронного листа зі спамом;
  • підлітки з багатших сімей та країн мають набагато кращу цифрову та інформаційну грамотність, ніж у бідніших: різниця між середнім показником у бідних та багатих країнах становить 8%; різниця між благополучними та неблагополучними сім’ями складає 32%.

Укладачі дослідження також перерахували ризики, з якими можуть зіткнутися підлітки, зловживаючи інтернетом і соцмережами:

  1. Ризик взаємозв’язку: доступність персональної інформації для зворотного зв’язку.
  2. Ризикпереконанння: онлайн-досвід може впливати на реальну діяльність.
  3. Ризик сталості: публікації залишаються в інтернеті назавжди.
  4. Ризик експлуатації: особиста інформація може приносити користь іншим.
  5. Ризик обману: існує велика кількість дезінформації і спотворення даних.
  6. Ризик віктимізації: інші користувачі можуть використовувати персональну інформацію проти людини, який її оприлюднив.
  7. Ризик звикання: повторне використання може сприяти формуванню залежної поведінки.
  8. Ризик ізоляції: онлайн-взаємодія може зменшити спілкування і соціалізацію в реальному світі.
  9. Ризик імпульсу: в інтернеті легко сказати те, що не було б сказано особисто.

Нівелювати ризики, сформувати навички безпечного поводження у онлайн просторі, усунути прогалини у знаннях та освоїти навички базової цифрової грамотності, – усе це допоможуть освоїти фахівці на курсах з цифрових прав і безпеки у наших освітньо-культурних просторах.

Більше про Курс з цифрової безпеки читайте тут.