Залежність: хвороба чи слабкість характеру?

 

Пошукова система Google не так давно опублікувала дані про небувалий сплеск числа пошукових запитів, пов’язаних з клініками для лікування різних залежностей (аддикцій) в США. Що це – результат розвитку інтернету чи людство охопила епідемія залежності від алкоголю, наркотиків, комп’ютерних ігор і фаст-фуду, і чи можна з цим щось зробити?

Самостійно впоратися з такою проблемою може один з мільйона, але за допомогою фахівців шанси наближаються до 100%.

На жаль, у нашому суспільстві ще досі побутує думка, що звернутись за допомогою до психолога чи психотерапевта – соромно. А насправді кваліфіковані спеціалісти допоможуть впоратись з великим спектром проблем та життєвих негараздів, адже саме кваліфікований фахівець часто буває тим дном, від якого можна відштовхнутись, щоб випливти на поверхню

Ефективним методом лікування залежності вважається програма «12 кроків». Тренінги, що базуються саме на такому підході, щосуботи проводяться у Гончаренко Центр Івано – Франківськ. education and culture.

Так що ж таке залежність?

Залежність, або аддикция, від англ. addiction – нав’язлива потреба здійснювати певні дії, незважаючи на несприятливі наслідки для здоров’я, психіки чи соціального становища.

Залежність може розвинутися на тлі різних чинників. Вчені досліджують, чому одні люди більш схильні до залежностей, ніж інші, але поки неможливо виділити конкретну причину виникнення залежності. Це можуть бути генетичні фактори (приблизно 50% випадків), соціокультурне середовище, психічні розлади і багато іншого.

Залежність буває хімічною (алкоголь, наркотики, нікотин) і нехімічною, або поведінковою. Серед найпоширеніших видів поведінкової можна виділити ігрову – причому мова тут йде як про азартні ігри і казино, так і про комп’ютерні ігри, харчову залежність, зокрема, компульсивне переїдання, а також сексуальну залежність – нав’язливі думки про секс, що призводять до компульсивного пошуку сексуального задоволення.

Як люди потрапляють в тенета?

Процес формування залежності багато в чому ідентичний. У якийсь момент людина відчуває неприємні емоції – це може бути стрес, самотність, почуття провини. І тут виявляється, як щось, скажімо, цигарка, келих вина або солодке, приносить полегшення: настрій поліпшується, важкі почуття відступають, проблема вже не здається такою серйозною. Наступного разу при аналогічних обставинах людина знову вдається до тих самих дій. І поступово формується залежність.

Але як же так виходить, що стільки різних речей можуть стати об’єктом залежності? Причина у нейронних зв’язках  головного мозку. Коли формується залежність, змінюється нейротрансмісія – циклічний процес, при якому нейрони отримують і передають інформацію за допомогою групи речовин під назвою «нейромедіатори». В процесі задіюється система винагороди – сукупність структур нервової системи, що беруть участь у регулюванні і контролі поведінки за допомогою позитивних реакцій на дії. У свою чергу, це призводить до змін в пріоритетах і системі цінностей. Саме з цієї причини залежність визнана хронічним захворюванням, а не відсутністю волі або слабкістю характеру.

Хто в зоні ризику?

Ось деякі чинники, наявність яких говорить про потенційний ризик формування залежності. Наявність одного або кількох з них не означає, що хтось стане залежним, але збільшує ризик.

Чим більше таких факторів, тим вища ймовірність того, що людина зіткнеться з тим чи іншим проявом залежності:

  • Генетична схильність – коли серед найближчих родичів є залежні від алкоголю, наркотиків, азартних ігор;
  • Підлітковий вік – в переважній більшості випадків залежність формується в підлітковому віці;
  • Сімейна дисфункція – часті сварки або розлучення батьків, надмірна опіка і придушення волі дитини, домашнє насильство;
  • Психологічні особливості особистості, такі як висока імпульсивність, тривожність, схильність до депресивних станів;
  • Вплив навколишнього середовища – наприклад, випадки фізичного, сексуального або емоційного насильства, психологічні травми, а також вживання алкоголю або наркотиків в найближчому оточенні.

У який момент маленька слабкість чи шкідлива звичка стає залежністю?

Основна складність полягає в тому, що залежна людина не зможе визначити, в який момент він перейшов межу. Виною тому механізми психологічного захисту, які супроводжують процес формування залежності. Коли усвідомлення реального стану справ стає занадто болючим – наприклад, людина втратила сім’ю або роботу через залежність, пішов на злочин або вліз в борги – запускається механізм заперечення: «всі п’ють», «життя таке», «начальник поганий» і так далі .

З цієї причини відповідальність за своєчасне виявлення проблеми лягає на рідних і близьких. І це той випадок, коли на рахунку кожна хвилина. Перше, на що слід звернути увагу – це зміни в поведінці. Якщо активна і товариська людина раптом йде в ізоляцію і апатію, це повинно викликати настороженість. Також, буде корисно пам’ятати слова психологів про те, що, якщо вам здається, що у вашої близької людини залежність – швидше за все, вам не здається.

Це лікується?

Залежність офіційно віднесена до хронічних захворювань, і в даному випадку під лікуванням мається на увазі тривала ремісія – протягом всього життя.

Залежність завжди була серйозною проблемою для світу. Незважаючи на те, що боротися з хворобою намагалися тисячі років, «панацея» була знайдена тільки на початку 20 століття.

Програма 12 кроків отримала світове визнання, як один з кращих методів лікування від залежності. Важливо! Кожен її крок вчить людину усвідомлювати свою залежність і своє безсилля у самотній боротьбі із проблемою — вчить просити про допомогу, коли не маєш змоги впоратись сам.

Йдеться саме про лікування, а не тимчасовий психологічний «бар’єр», як, скажімо, у випадку з кодуванням!

Методика базується на трьох ключових позиціях:

  • чесність – учасники терапевтичної групи чесні між собою, розуміючи, що сказане не вийде за межі кімнати і що ніхто і ніколи не засудить їх за вчинки, думки і почуття;
  • неупередженість – метод вчить не вішати на оточуючих «ярлики», не судити заочно, чи не додумувати чужі історії. Ставлячись до людей неупереджено, вибудовується система відкритих і рівних взаємин, в яких немає місця ієрархічній структурі, повчань і настанов;
  • готовність – виражається в згоді членів групи надати посильну допомогу залежним, які її потребують.

Це допоможе змінити мислення людини, повернувши в її життя інші цінності.