Прості способи швидко і надовго запам’ятати будь-яку інформацію

Чи є методики, які допоможуть запам’ятати великий пласт інформації або згадати у важливий момент потрібний номер телефону? Існує і багатовікове мистецтво тренування пам’яті, що втілилося в багатьох сучасних розробках. А значить, розвинути і поліпшити пам’ять можна без виснажливих тренувань і цілком приємними способами.

Наша експертка, інструкторка з ейдетики, мнемотехніки та ліберики Марія Вискорко, яка є частою гостею в Гончаренко Центр Рівне. education and culture, пояснює, як навчитися запам’ятовувати будь-яку інформацію легко і покращити свої когнітивні здібності.

Опановувати метод Цицерона

Марк Туллій Цицерон – давньоримський політичний діяч, видатний оратор, блискучий філософ та літератор. Один із зачинателів римської розповідної прози. Прославився тим, що ніколи не використовував у своїх багатогодинних виступах записи, відтворюючи по пам’яті безліч цифр, фактів, подій, імен і цитат.
Метод Цицерона, як мнемотехніку, і сьогодні актуально й зручно використовувати для запам’ятовування текстів, формул, чисел, дат, хронологічних послідовностей.

Суть методики: Цицерон при підготовці до своїх виступів прогулювався по власному будинку і подумки розміщував у ньому ключові чинники свого виступу. Наслідуючи приклад унікального оратора, нам потрібно одиниці інформації, яку необхідно запам’ятати, подумки розставити у добре знайомій кімнаті у визначеному порядку. І потім досить згадати цю кімнату, аби відтворити необхідну інформацію.

Наприклад, наш опорний образ – інтер’єр приміщення: двері, кут, стіни, картина, стіл. Слова для запам’ятовування: серце, миша, дощ, актриса, молоток. Створюємо асоціацію, скажімо так: «Я наближаюся до дверей і бачу палаюче серце. Відчиняю двері, а в кут тікає величезна миша. Дивлюся на стіну, а по ній струмує дощ. Бачу картину, на якій зображена відома актриса. Підходжу до столу і стукаю молотком».

Метод Цицерона простий і універсальний, використовуючи його, можна запам’ятати інформацію і скористатися нею в потрібний момент не гірше за самого відомого оратора. Ним можна користуватися завжди і всюди, а щоб опанувати, достатньо 2-3 тренувань, при цьому «опорною» кімнатою може слугувати аудиторія, музей, кабінет начальника тощо.

Намалювати піктограми

За допомогою цього методу можна легко і швидко вчити вірші. Слова потрібно зашифровувати за допомогою умовних позначень – піктограм. Це схематичні малюнки, які повинні щось означати. Вони можуть не бути універсальними, і в різних текстах одна і та ж піктограма може означати різні слова. Головне – розуміти їхнє значення. Слова, що позначають певні рухи або напрямок, можна позначати стрілками. Абстрактні поняття – зображувати за допомогою асоціацій. Наприклад, щастя – усміхнена дитина. Замінюйте співзвучні частини слів цифрами, а прийменники або сполучники просто записуйте.

Малюнки повинні бути дуже простими. Намалюйте зашифровки замість слів у вірші, з огляду на його строфи.
Коли зашифровка буде завершена, сховайте текстовий варіант вірша і спробуйте відтворити його по піктограмам. При першому виконанні цього завдання знадобиться більше часу, але потім можна буде використовувати ті ж умовні позначення і досягати мети набагато швидше.

Викликати асоціації

Для того, щоб легко запам’ятати цифри, можна пов’язати їхній зовнішній вигляд з якимось образом чи асоціювати з чим-небудь. Наприклад, цифра «4» схожа на перевернутий стілець, «8» – на окуляри або два бублика. Цифру «2» можна асоціювати з лебедем, «6» – з навісним замком, «7» – з кочергою тощо.
Цей метод чудово працює при вивченні іноземних мов. Він полягає в тому, щоб зв’язати невідоме слово з тим, значення якого просте і зрозуміле. Добре, коли така асоціація викликає певні емоції. Наприклад, в англійській мові є слово weak – слабкий. Воно звучить, як українське «вік» (вік). Тому можна уявити людину похилого віку, наприклад, старенького дідуся, якому важко підніматися по сходах, адже він слабкий. Такий спосіб діє набагато краще, ніж багаторазове повторення і записування слів.
Загалом, усі ці методики дозволяють будь-яку інформацію – прочитану або почуту – уявляти картинками та перекладати на образи. У такий спосіб ми розвиваємо не тільки пам’ять, а й концентрацію уваги і креативність, нестандартність мислення, а також впевненість у собі.