“Щоб життя мало сенс, потрібно навчитися мислити!”
Почесний професор Кйонсанского національного університету (Чинджу, Південна Корея) Джінван Парк
У 1970-х професор університету Монклер (США) Метью Ліпман створив методику навчання «Філософія для дітей» (Philosophy for Children, P4C). Зараз цей підхід застосовується в більш ніж 80 країнах світу. А дослідження свідчать, що методика може підвищити успішність учнів на 30%.
Свого часу Метью Ліпман зауважив, що студенти погано володіють навичками аргументації. Згодом він зрозумів, що вирішувати цю проблему потрібно не на студентських лавах і навіть не у старшій школі, а в молодшій. Сьогодні Philosophy for Children, P4C починають використовувати для дітей віком від 3-х років. На базі культурно-освітнього простору У Гончаренко центр Миргород завдяки тренерці Людмилі Шумейко підлітки мають змогу опанувати усі навички прогресивної методики.
Мета курсу
В уявленні більшості існує стандартний метод викладання, коли вчитель – беззаперечний авторитет, доносить інформацію. Однак «Філософія для дітей» – це механізм, який вчить дітей мислити самостійно: питати, фантазувати, не втрачати інтерес до пізнання і віру в те, що вони на щось здатні. Такий підхід повинен забезпечити розвиток у дітей трьох складових: самостійного мислення, моральної зрілості і соціальної відповідальності. Кінцева мета курсу – виховати особистість з «мисленням вищого порядку». Воно повинно бути критичним, креативним і турботливим. Останнє передбачає, що людина враховує інтереси оточуючих.
За словами Людмили Шумейко, бути тренером для дітей та молоді з методики Р4с – це, безумовно, особлива місія, а ще – цікава інтелектуальна та емоційна подорож, занурення в безмежний простір своїх думок та почуттів, діалог «на рівних» та численні знаки запитання, на які натхненно без зупину шукаєш відповіді.
Суть методики Philosophy for Children (P4C)
Людині потрібен діалог. Саме так ми вирішуємо проблеми. В основі методики P4C – сократівське діалог, який передбачає використання запитань. Головна цінність філософії в тому, що вона проблематизує, учні мають знайти і проблему, і її розв’язання.
У більшості шкіл вчителі майже ніколи не питають: «У чому проблема?». Тому що проблеми вже прописані в підручниках. Відповідно, діти не вміють їх шукати. А роботодавці цінують саме тих працівників, які можуть дійти до суті і знайти шляхи вирішення. Отже, школі необхідно змінюватися, щоб її випускники були адаптовані до життя.
Наприклад, щоб розв’язати певне питання або проблему, учні мають знайти свій власний алгоритм і власний підхід. Вони висувають свої власні гіпотези. На заняттях діти і підлітки вчяться, яким чином збагатити ці гіпотези, опановують навички аргументації. Аргументи мають бути сильними, потужними. Саме це називається критичним мисленням.
Ці навички формуються не індивідуально, а в груповій роботі – «спільноті дослідників». Спільнота співпрацює для того, щоб висунути сильні аргументи, свої гіпотези, посилити їх, а також роз’яснити концепт. Зрештою, вони мають вибрати якусь із гіпотез, яка була запропонована. В цей момент працює система оцінювання. Чи ця гіпотеза є піклувальною, чи вона враховує почуття інших людей? Це прийнято називати піклувальним мисленням.
Загалом, у процесі дослідження всі ці аспекти мислення – креативне, критичне та піклувальне – працюють одночасно.
Науковці вважають методику P4C (Philosophy for Children) найліпшим освітнім проектом, що готує майбутні покоління до ризиків і загроз глобалізованого світу.
За методикою «Філософія для дітей» діти навчаються:
- формулювати й висловлювати свою думку;
- аргументувати власну точку зору;
- комунікувати та взаємодіяти з оточенням;
- ставити запитання та шукати на них відповіді;
- гнучко мислити;
- цілісно бачити проблемне питання чи ситуацію.
Крім розвитку різних типів мислення та соціальних навичок, підлітки стають упевненими у своїх можливостях і талантах. P4C також сприяє «лінгвістичній розкутості», коли дитина навчилася доносити свою думку і вчиться вирішувати проблеми. Серед так званих прихованих ефектів – можливість мислити самостійно. Також – поліфонічність бачень. Діти і дорослі дивуються, як по-різному можна побачити ситуацію. Виникає ефект поваги до різних поглядів. Ця методика радикально змінює атмосферу в класі.
Загалом, методика «Філософія для дітей» спрямована на те, щоб навчити дітей філософувати, а не філософії як такої. У навчанні дітей за методикою Р4С провідну роль відіграє не кількість засвоєної інформації, а набуття навичок дослідження інформації, вільного оперування цією інформацією, здатності самостійно оцінити певну інформацію тощо.
Людмила Шумейко зауважує: «Спочатку діти приголомшені можливістю відкритого демократичного спілкування в колі. Я бачила їхні страхи сказати «щось не так», очікування оціночних суджень з мого боку чи від інших учасників. Поступово до кожного з учасників прийшло усвідомлення, що можна й варто вільно висловлювати свою думку, навіть якщо вона відрізняється від думок інших. У цій спільноті відсутні будь які оціночні судження, а значить, тут безпечно і є місце для самовираження та свободи».
Наразі програму «Філософія для дітей» підтримують уряди багатьох країн. І це не випадково, адже дані численних міжнародних досліджень показали, що в дітей, які мають лише одне заняття на тиждень за цією методикою, успішність збільшується на 30%.
