Завершила роботу STEAM-лабораторія «Гончарик» – освітній простір мережі Гончаренко центр, що став прикладом нової моделі навчання у воєнний час. За кілька місяців команда провела понад 280 занять з англійської, LEGO-конструювання та творчих майстерень. Загалом участь у проєкті взяли 224 дитини, серед яких – багато дітей із числа внутрішньо переміщених осіб.
Менторка лабораторії Катерина Тлумак пригадує, що головним завданням було створити середовище, де діти почуватимуться спокійно та захищено.
«Гончарик став місцем, де дитина може дихати спокійно. Тут ніхто ні з ким не змагався – усі підтримували одне одного. Ми бачили, як навіть ті, хто спочатку мовчав або ховав очі, поступово починали говорити, жартувати, допомагати іншим. Для нас це не просто освітній результат – це людський досвід спільності», – каже Тлумак.
У лабораторії поєднували навчання з психологічною підтримкою. Дітям допомагали долати тривожність, вчили їх спілкуватися, довіряти та працювати в команді. Цей підхід, за словами команди, став ключем до успіху. За час роботи лабораторії відбулося 128 занять англійської мови, 108 занять із LEGO-конструювання та 48 творчих майстерень. Проте, за словами менторки, головне – не цифри, а зміни, які сталися всередині дітей.
«Ми не ставили за мету просто відчитати курс. Ми прагнули створити середовище, де знання поєднуються з емоційною безпекою, де дитина хоче повертатися не тому, що треба, а тому, що їй добре. І це спрацювало. Діти, які колись соромилися, почали виступати перед класом англійською. Ті, хто боявся знайомств, стали лідерами команд», – розповідає Тлумак.
Близько третини учасників лабораторії – це діти, які переїхали до Миколаєва з інших регіонів України. Для багатьох з них «Гончарик» став місцем, де вони вперше після переїзду відчули стабільність і дружню атмосферу.
«Багато наших учасників – це діти, які втратили дім. Ми бачили, як вони спочатку були замкнутими, а згодом починали усміхатися, жартувати, будувати LEGO-міста разом із місцевими дітьми. Вони знову починали вірити людям. І саме це – головний сенс нашої роботи», – каже Катерина.
Однією з цілей команди було змінити саме ставлення дітей до навчання – показати, що освіта може бути цікавою, інтерактивною та осмисленою.
«Ми дали дітям відчуття, що навчання – це свобода, а не зобов’язання. Англійська стала інструментом для відкриття світу, LEGO – способом мислити інженерно й командно, а творчі майстерні – простором, де можна виразити себе. Це була освіта через гру, через досвід, через життя», – зазначає Тлумак.
За словами менторки, досвід «Гончарика» став цінним не лише для дітей, а й для всієї громади. У Миколаєві з’явилася нова освітня модель – гнучка, адаптивна, орієнтована на розвиток і психологічне благополуччя.
«Ми довели, що навіть у воєнних умовах можна створювати інноваційні рішення. Якісна безоплатна освіта, сучасні методики й турбота про емоційний стан дітей мають стати новим стандартом. І ми щасливі, що цей досвід тепер можуть переймати інші центри та школи», – підсумовує Катерина Тлумак.
